| Модуль роботи з учнями
Взаємовідносини з класом
Взаємодія класного керівника з учнями — найскладніший і найважливіший аспект у виховній роботі. Класний керівник є в першу чергу організатором дитячого колективу, саме тому велике значення в його роботі мають стосунки з учнями, уміння знайти до кожного індивідуальний підхід, розв'язати будь-яку конфліктну ситуацію.
Існують різні типи взаємовідносин класного керівника з класним колективом. Один із них є авторитарним, тобто директивним. У центрі — постать класного керівника, який призначає, розподіляє, пропонує, керує, тобто виконує інформаційно-контролюючу функцію.При такому типі взаємовідносин настанова класного керівника спрямована на закритість особистості, незаперечність вимог, учень є об'єктом впливу.
При цьому виховний процес відзначається перевагою форм діяльності, за яких дії учнів запрограмовані, виконуються за певним шаблоном. Учні беруть участь у класних заходах без розуміння їх сенсу та змісту, не виявляють ініціативи. Для авторитарного типу взаємовідносин характерні такі форми взаємодії: напад, заборона, примус, нав'язування поглядів, цінностей, норм поведінки, певних дій. Серед учнів виникає суперництво, відчуження, ворожість, підлабузництво.
Інший тип взаємодії — відсторонене спостереження. Класний керівник займає позицію «стороннього спостерігача», вважаючи, що учні мають самостійно організовувати класні та загальношкільні заходи, контролювати свою успішність у навчанні, розв'язувати конфлікти. Класний керівник, виконує лише аналітичну функцію, висловлює незадоволення. При такому типі взаємовідносин настанова педагога спрямована на відчуження особистості, відсутність вимог; учень є об'єктом формального впливу. Виховний процес характеризується перевагою таких форм діяльності, які діти можуть опанувати самостійно. Наслідком є виникнення конфліктів серед учнів, розгубленість.
Демократичний тип взаємодії протилежний авторитарному. Учасники виховного процесу «обмінюються ролями»: учні опиняються в центрі, класний керівник втрачає вплив, виконує інформативно-аналітичну й захисну функцію. При демократичному типі взаємодії учень стає об'єктом завищеної оцінки. Настанова класного керівника спрямована на відкритість особистості, відсутність вимог, не завжди виправданий захист учнів. Для виховного процесу характерна перевага таких форм діяльності, які не потребують від учнів достатньої підготовки та проявлення ініціативи. Основні форми взаємодії: умовляння, дозвіл, надання права вибору. Як правило, результатом такої позиції класного керівника є егоцентризм учнів, завищена самооцінка, зверхнє ставлення одне до одного.
Найоптимальнішим типом взаємодії класного керівника з учнем є співпраця. Обираючи позицію підтримки, педагог не обмежує учнів у вираженні своєї особистості. Класний керівник виконує компенсуючу, аналітичну, захисну, регуляційно-корекційну функції. Серед його настанов — відкритість особистості, вимогливість, сприйняття учнів як особистостей. У виховному процесі беруть активну участь обидві сторони, залучаються інтерактивні форми, що дає змогу кожному учневі проявити себе. Основні форми взаємодії: заохочення, підтримка, індивідуальний підхід. Такого класного керівника, який надає допомогу учням у самовизначенні, самопізнанні, самореалізації, називають «фасилітатор» (від англійського facilitate — стимулювати, активувати, створювати умови). Схожий тип взаємовідносин між класним керівником і класним колективом сприяє самореалізації учнів, виникненню у них почуття власної гідності і є необхідним для успішної реалізації виховних дій.
«Так» і «ні» в роботі класного керівника
Так
1. Ставитися до дітей як до джерела свого професійного натхнення.
2. Знаходити до кожного учня індивідуальний підхід.
3. Збагачувати духовний світ дітей.
4. Бути посередником між; дітьми та дорослими.
5. Оцінювати вчинки, а не людей.
6. Постійно займатися самоосвітою.
7. Ставитися до колег доброзичливо.
Ні
1. Відмовляти учням у їхній індивідуальності, неповторності.
2. Нав'язувати свої думки, погляди.
3. Суб'єктивно ставитися до учнів.
4. Бути нещирим, потайливим.
5. Бути байдужим до самоосвіти.
6. Бути незадоволеним своєю роботою.
7. Сприймати колег як конкурентів.
| |
