Функції класного керівника
1. Аналітична функція:
- вивчення індивідуальних особливостей дітей і підлітків;
- вивчення та аналіз стану й умов сімейного виховання кожного вихованця;
-аналіз та оцінка рівня вихованості особистості та колективу;
-вивчення та аналіз становлення та формування колективу класу;
-вивчення та аналіз виховних можливостей педагогічного колективу;
-вивчення та аналіз виховних впливів оточуючого середовища на учнів класу, аналіз виховної цінності проведеної справи.
2. Прогностична функція:
-передбачення результату наміченої справи або виховного впливу;
-прогнозування рівнів індивідуального розвитку учнів;
-прогнозування етапів становлення та формування колективу;
-побудова моделі виховної підсистеми (або мікросистеми), що відповідає виховній системі школи;
-визначення ближніх і дальніх перспектив життя та діяльності учнів, колективу;
-передбачення наслідків стосунків, що складаються в дитячому колективі (між вихованцями, між педагогами та вихованцями, між вихованцями, педагогами та батьками учнів тощо).
3. Організаційно-координуюча функція:
-вивчення особливостей розвитку кожної дитини, її особливості, емоційного самопочуття, відображення всіх даних у психолого-педагогічній карті;
-допомога вихованцям у навчальній діяльності;
-допомога й співробітництво в плануванні та організації суспільне значимої різноманітної діяльності дітей і підлітків згідно з віковими потребами й вимогами класного життя;
-допомога й співробітництво в діяльності органів самоврядування, розвиток класного самоврядування з метою прищеплення навичок самоорганізації, відповідальності, готовності та вміння приймати життєві рішення;
-індивідуальний вплив на кожного учня та колектив як суб'єкт цієї діяльності;
-сприяння вихованцям в отриманні додаткової освіти через систему гуртків, клубів, секцій, об'єднань, що організуються як в школі, так і поза школою;
-створення умов для самовиховання та саморозвитку особистості вихованців, організація спільно зі шкільним психологом психологічної освіти учнів;
-захист прав і свобод вихованця;
-організація взаємодії з сім'ями учнів: проведення батьківських зборів, консультацій для батьків, залучення батьків для допомоги школі, здійснення миттєвого контакту з батьками у випадку надзвичайних пригод, що загрожують здоров'ю та життю дітей;
-організація взаємодії в роботі малої педради з проблем учнів свого класу, відвідування уроків учителів - предметників;
-участь у роботі педрад, адміністративних і методичних нарад;
-допомога та співробітництво у взаємодії із позашкільними виховними закладами;
-сприяння професійному самовизначенню випускника, підведення його до свідомого вибору професії;
-стимулювання творчої, інноваційної діяльності як учнів, так і педагогів, батьків учнів; координація виховних зусиль педагогів класу, психологів, інших соціальних працівників;
-відповідальність за життя, здоров'я та безпеку дітей під час позаурочних заходів;
-організація харчування, чергування по класу, чергування по школі, літньої трудової практики з підготовки школи до нового навчального року,
організація трудових справ;
-ведення документації (класний журнал, облік відвідування, щоденники учнів, особисті справи учнів, план роботи класного керівника, психолого-педагогічна карта);
-участь у створенні оптимальних матеріально-побутових умов для позаурочної діяльності, виховної роботи.
4. Комунікативна функція:
-допомога у встановлені та регулюванні міжособистісних стосунків в дитячому та підлітковому середовищі, допомога в розвитку спілкування, допомогти кожному адаптуватися в колективі, завоювати визнання, посісти серед однолітків соціальний статус, що його задовольняє;
-побудова оптимальних взаємостосунків „учитель - учень”, „учитель - батьки”, „батьки - учень”;
-допомога учням в налагодженні стосунків з оточуючими людьми, соціумом;
-сприяння налагодженню та підтриманню сприятливого психологічного клімату для колективу в цілому і для кожного окремого вихованця в класі.
Класний керівник - це творець цікавих і різноманітних форм роботи, орієнтується на пріоритет деяких форм роботи із сучасним школярем:— дискусійних, ігрових, змагальних;— творчої праці, художньої творчості, рольового тренінгу;— психологічних (що дозволяють дитині усвідомити самого себе).Необхідно відзначити, що кількість форм колективної та групової діяльності неосяжна. Вибір і створення нових форм визначаються як цілями виховання окремого колективу, так і конкретними обставинами.Класному керівнику впроцесі роботи рекомендується постійно створювати спеціальну картотеку виховних заходів, її наявність значно полегшить працю класного керівника.
Повноваження класного керівника
Класний керівник має право:
♦ регулярно отримувати інформацію про фізичне та психічне здоров'я дітей;
♦ контролювати відвідування навчальних занять учнями його класу;
♦ контролювати навчальні успіхи кожного учня, відмічаючи успіхи та невдачі з метою надання своєчасної допомоги;
♦ координувати працю вчителів-предметників, які чинять виховний вплив на його учнів, через проведення педагогічних консиліумів, „малих” педрад та інших форм корекції;
♦ визначати (розробляти, створювати спільно зпсихологом, соціальними працівниками, медиками) програми індивідуальної роботи з дітьми та підлітками, дівчатами, юнаками, батьками учнів;
♦ запрошувати батьків (осіб, що їх замінюють) до навчального закладу;
♦ брати участь в роботі шкільних структур самоврядування: педради, адміністративної ради, науково-методичної ради та інших громадських органів школи;
♦ виступати з ініціативою, подавати пропозиції про вдосконалення діяльності школи, виступати з діловою, конструктивною критикою, подавати на розгляд адміністративної ради, науково-методичної ради узгоджені з класним колективом думки та пропозиції;
♦ відмовлятися від невластивих йому доручень, які не входять до його кола доручень;
♦ вільно визначати індивідуальний режим роботи з дітьми;
♦ вести дослідно-експериментальну та методичну роботу з різних проблем виховної діяльності;
♦ створювати власні виховні системи та програми, творчо застосовувати нові методи, форми та способи виховання, керуючись єдиним принципом „не зашкодь”;
♦ вибирати форму підвищення педагогічної майстерності через систему перепідготовки педагогічних кадрів, участь в різних групових і колективних формах методичної роботи через систему освіти та виїзне стажування;
♦ захищати власну честь і гідність в шкільних органах самоврядування та захисту у випадку незгоди з оцінкою стану виховної роботи в класному колективі.
Класний керівник не має права:
♦ принижувати особисту гідність вихованця, ображати його дією або словом, придумуючи прізвиська, навішуючи ярлики тощо;
♦ використовувати оцінку (шкільний бал) для покарання учня;
♦ зловживати довір'ям дитини, порушувати дане вихованцю слово, свідомо вводити її в оману;
♦ використовувати сім'ю (батьків або родичів) для покарання дитини;
♦ обговорювати за очі своїх колег, представляти їх у невигідному світі, підриваючи авторитет учителя та всього педколективу.
Класний керівник повинен знати:
* Закон України „Про освіту”;
*Конвенцію про права дитини 1993 року;
* педагогіку, дитячу, вікову, соціальну психологію;
* шкільну гігієну;
* педагогічну етику;
* теорію та методику виховної роботи;
* основи трудового законодавства.
Функції класного керівника:
Інформаційно-аналітична — передбачає збір і систематизацію даних про учнів та їхні сім'ї; аналіз стану навчально-виховного процесу в класі, збір відомостей про стан здоров'я учнів.
Мотиваційно-цільова— полягає у визначенні цілей та завдань виховної системи школи та класу.
Планово-прогностична— передбачає планування роботи класу, а також своєї діяльності та освіти, прогнозування особистісного росту учнів та розвитку і становлення класного колективу.
Організаційно-виконавча— це забезпечення успішного виконання плану; надання допомоги в роботі класного самоврядування; робота з батьками, забезпечення участі класу в загальношкільному житті.
Контрольно-оцінювальна— полягає у здійсненні контролю за навчальним процесом, роботою самоврядування.
Регуляційно-кореляційна— передбачає здійснення корекції поведінки учнів, регулювання взаємовідносин у класному колективі; забезпечення умов для всебічного розвитку особистості учнів і становлення класного колективу.
